Студдеканеса Яна Ходачук: «Я хочу, щоб ПІМ став дійсно найкращим»

Більше місяця тому, 14 березня, студенти обрали нового Голову Братсва спудеїв факультету Політико-інформаційного менеджменту. Посаду очолила Яна Ходачук, студентка 2 курсу спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», отримавши 58,18%  із усіх голосів. Про власні плани та про те, що вже вдалося зробити говоримо з Яною далі в інтерв’ю.

Чому ти вирішила подати свою кандидатуру на посаду ГБС факультету?

Я завжди любила займатися громадською діяльністю. Зокрема, брала активну участь у місцевому учнівському самоврядуванні – була президентом школи. Тому, коли вступила до університету, знала точно, що буду займатися  активною діяльністю й тут. Спочатку я пішла в команду самоврядування Паші Ліпського – стала секретарем. Потім була головою волонтерського підрозділу. А коли дізналася, що будуть вибори нового студдекана ПІМу, то без сумнівів вирішила, що буду балотуватися. Нині я маю багато планів щодо розвитку факультету і хочу щоб ПІМ став дійсно найкращим.

Також Яна  Ходачук розповідає, що конкурс «Гальшка року 2017»  та тиждень факультету 2017 року теж не пройшли без її участі. Протягом періоду, коли дівчина була виконуючою обов’язки ГБС факультету, вона разом з командою готувала виступ команди факультету на конкурсі «Візитівка 2017». Пізніше Яна організовувала ярмарку, кошти з якої пішли на благодійність.

Розкажи про свої емоції протягом підготовки до виборів.

Дуже переживала, оскільки мала багато планів. Пам’ятаю, як зі своєю сестрою разом сиділи до другої ночі та складали передвиборчу програму. Цей процес приносив мені водночас  нерви, але разом із тим багато позитиву. На дебатах я дуже хвилювалася, але коли я вийшла за трибуну та побачила багато знайомих, усміхнених облич, то відчула себе набагато комфортніше. Нерви зникли і все виглядало дуже приємно. Потім, коли всі чекали результатів, я дуже сильно нервувала. Навіть змирилася з тим, що програла. Але коли  побачила результати, у мене сльози накотилися на очі. Це був шок, ніби емоційний клубок розірвався всередині мене.

Як ти сформувала свою команду?

Брала в команду тих людей, з якими мені комфортно працювати, та які хочуть щось робити. Я за те, щоб кожен долучався до допомоги студентській раді. Безініціативність студентів вибиває з колії. Коли студенти пасивні – це завжди сумно.

Щодо безініціативності студентів. Як ти відреагувала, коли на представлення нової Студради прийшло дуже мало людей?

Я не була шокована, бо я розумію, що це була п’ята пара, але була засмучена. Думала, що багато хто захоче познайомитися з новою командую самоврядування, задати свої питання. Я наполягаю на тому, щоб люди підходили конкретно із своїми зауваженнями чи питаннями і говорили прямо, що їх хвилює.

Посилювати активність студентів Яна планує за допомогою неформальних зустрічей, оскільки вважає їх більш ефективними.

Я хочу щоб студенти бачили як це все організовується, щоб вони кайфували від самого процесу. Хочу заохочувати не просто додатковими балами. Ми будемо робити зустрічі студентської ради зі студентами, влаштовувати пікніки та інші приємні заходи.

Існує проблема того, що не всі старости доносять усю інформацію до своїх груп. Як ти плануєш з цим боротися?

Ми радилися щодо цієї ситуації з деканатом. У нас є план сформувати журнал відвідування старост. Ми хочемо створити також телеграм-канал, що не зобов’язуватиме їх  ходити на старостати та передавати інформацію, оскільки студенти будуть самі її переглядати.

На момент публікації інтерв’ю телеграм-канал вже запустили, він активно функціонує під назвою «PIMперія»

Що тобі вже вдалося виконати із запланованого?

Серед пунктів моєї програми: Ютуб-канал – ми його вже запустили та працюємо над контентом, реорганізація Студдради – виконано, English-club – також функціонує. До речі, щодо цього клубу. Студенти з факультету романо-германських мов розповідали, що це дуже круто, бо раніше в академії такого не бачили. У нашому English-club можна не тільки вчити мову, а також поспівати, порухатися, поїсти смаколиків. Також ми організували команду чирлідерів. Уже відбулися перші репетиції, тому  думаю, що на змаганнях з футболу дівчата виступлять із своїм танцем.

Попередній ГБС факультету Богдан Возруд отримував кошти для факультету за рахунок спонсорів. Як ти плануєш наповнювати бюджет?

Ми постараємося щомісяця збирати кошти з студентів та будемо проводити фандрейзингові кампанії для залучення спонсорів.

Як ти реагуєш на те, що студенти неохоче здають гроші? Часто можна почути від них неприємні коментарі щодо таких зборів.

Сумно, що студенти нам не довіряють. Перші гроші, які нам вдалося зібрати ми витратили на подарунок Голові Братсва спудеїв факультету міжнародних відносин з нагоди тижня їхнього факультету, а також букет учасниці від ПІМу у конкурсі «Гальшка року 2018».

Яна наголошує на тому, що результати витрачених грошей  кожен із студентів може переглянути в Інтернеті. Зокрема, звіт буде в мережі Instagram .

 

Спілкувалася Анастасія Фещук

Студентів навчали перевіряти інформацію

У п’ятницю, 13 квітня, студенти спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» прослухали лекцію про те, як перевіряти інформацію у ЗМІ.  Захід відбувся у Національному університеті «Острозька академія». Спікером був викладач, Голова незалежної медіа-профспілки, журналіст Сергій Штурхецький.

Тренінг провели у рамках проекту ГО «Волинський ресурсний центр» – «Поширення інструментів медіа грамотності мешканців Рівненської та Волинських областей». Студентам розповіли про діяльність журналістів та про те, як фейкові новини поширюють у соціальних мережах, а потім й у ЗМІ. Усе це продемонстрували на конкретному прикладі.

Наша основна цільова аудиторія – вчителі. Однак ми також працюємо зі студентами, спеціальності яких пов’язані з інформацією або майбутніми педагогами. Ми сподіваємося, що так запустимо незворотній процес медіаграмотності, – наголосив Сергій Штурхецький.

Студентам розповіли як перевіряти інформацію не тільки у медіа, а й у соціальних мережах. А також, як обрати якісне медіа з достовірною інформацією.

Я в захваті від тренінгу, бо він дає можливість поринути у складні аспекти нашої спеціальності та вирішити проблеми фактчекінгу. Вважаю, що такі заходи корисні для студентів. Вони розвивають критичне мислення, творчий підхід до проблеми та дають практичні навички, – про свої враження розповіла студентка Анастасія Арнова.

Лектор Сергій Штурхецький також зазначив, що організатори проекту надалі планують провести для студентів дводенні тренінги про медіа грамотність і роботу зі ЗМІ.

Проект «Поширення інструментів медіаграмотності серед мешканців Рівненської та Волинської областей» впроваджується за підтримки Фонду розвитку українських ЗМІ Посольства США в Україні

Вікторія Бродосюк

 

Думати про аудиторію: студентів навчали писати інтерв’ю

У четвер, 12 квітня, для волонтерів Інформаційного підрозділу факультету Політико-інформаційного менеджменту провели тренінг про те, як писати інтерв’ю. Тренеркою була журналістка, редакторка сайту Ostroh.Info та громадська активістка Ольга Кириленко.

Ініціатором заходу стала Студентська рада факультету, зокрема Голова інформаційного підрозділу Вікторія Бродосюк. Під час тренінгу студентам розповіли, що таке інтерв’ю та як написати його цікаво.

Я хочу, щоб наші студенти були поінформовані максимально і мали змогу читати якісні матеріали про різні події на сайті ПІМу та його сторінках у соцмережах. Цей захід саме для цього – навчити студентів, які не навчаються на журналістиці, писати гарні медійні тексти, – розповіла студентка, Голова інформаційного підрозділу Вікторія Бродосюк.

Окрім теоретичної частини була також практична. Учасники розібрали запитання реального інтерв’ю, визначили їх доцільність та правильність. Також тренерка Ольга запропонувала студентам намалювати портрет аудиторії, яка читає сайт факультету.

Дуже крута та емоційна дівчина пояснила нам те, що наша спеціальність дає перспективи розвитку у журналістиці. Вона розповіла як вести себе у тій чи іншій ситуації. Оля мені дуже сподобалася, – своїми враженнями поділилася учасниця заходу Вікторія Сигін.

Організатори також зазначили, що планують провести ще декілька подібних тренінгів на інші теми.

 

Тетяна Мельник

 

Надія Вийталюк: «Erasmus+ – це платформа для обміну думок, ідей та культур»

Студентка спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» Надія Вийталюк нині бере участь в обмінній програмі Erasmus+. Це програма Європейського Союзу на період 2014-2020 років. Вона підтримує проекти, партнерства, різноманітні заходи і мобільність у сфері освіти, молоді і спорту. Надія поділилася своїми враженнями від першого періоду участі у цій програмі з Тетяною Мельник.

Тетяна: Розкажи детальніше про свій досвід участі у програмі Erasmus+?

Програма Erasmus+ широко відома у всьому світі. У ній беруть участь не тільки студенти, а й викладачі, науковці, представники різноманітних громадських об’єднань. Загалом реалізація усіх проектів програми здійснюється у п’ятьох напрямках. У мене перший, а саме індивідуальна навчальна мобільність. Моє навчання закордоном триває з середини лютого до кінця червня цього року.

Тетяна: Які умови потрібно виконати для того, щоб пройти?

Умови участі були для мене відносно легкими. Зацікавленість у житті факультету та академії, участь у заходах та волонтерство – це все, про що необхідно написати в мотиваційному листі, щоб показати, чому ти гідний цього. Зважаючи на мій спосіб життя, я вже реалізовувала це все у житті. Високий середній бал по предметах є тільки плюсиком. А також перевагу віддають все-таки студентам третіх курсів та першого року магістратури.

Тетяна: Що вмотивувало тебе взяти участь у міжнародній обмінній програмі?

Можу сказати, що коли дізнаєшся про можливості самої програми, читаєш блоги інших студентів-учасників і мотивація, і бажання, і навіть натхнення з’являється саме. Та й до того ж – це чудовий шанс вдосконалити англійську мову, вивчити мову країни, у яку відправляєшся, познайомитися щонайменше із сотнею таких як ти, іноземних студентів. Erasmus+ – це платформа для обміну думок, ідей та культур.

Тетяна: Що тобі запам’яталося найбільше за період твоєї участі у програмі?

Найбільше запам’яталися наше знайомство. Перші розмови буквально складалися з того, що кожен ділився стереотипами, які є в його країні про інших. Ми, як жителі тих країн, мали шанс їх розвіяти. Чудові заходи нам влаштовувала студентська організація ESN US. Її програма була насичена, різноманітна та цікава. Завжди є ще багато того, що можна розповісти, але що сталося на Еразмусі, там і лишається (сміється – прим. авторки).

Тетяна: Що б ти порадила наступним учасникам програми?

Насамперед, варто усвідомлювати, що перші 2-3 тижні – проблемні. Надзвичайно багато організаційних зустрічей, справ і документів. Це суцільний інтенсив, який виснажує емоційно. Там немає мамусі, яка наготує їсти, випере речі чи ще щось. З першого дня ти сам відповідаєш за себе. Для неорганізованих студентів – це складна річ. Також потрібно брати максимум від запропонованих можливостей. Не сидіти у гуртожитку чи квартирі, а знайомитися, долучатися до інших компаній, проводити разом час, запрошувати на вечерю іноземців. Спершу пригощаєте ви, а іншого разу вони знайомлять вас зі своєю кухнею. Не треба боятися говорити. Я навчаюсь у Польщі, однак моя робоча мова – англійська. Це єдина мова, яка поєднує мене з учасниками цієї ж програми. Помічала випадки, коли люди в компаніях закриваються, розмовляють своєю мовою, неохоче спілкуються з іншими. Та є й такі, що визнають свій поганий рівень англійської, але водночас прагнуть її вдосконалювати. Вони роблять помилки, але всі сприймають це спокійно (крім англійських філологів 🙂 ). Насамкінець, варто пам’ятати, що ти презентуєш свою країну та своє студентство. Тому треба залишити виключно позитивні враження після закінчення програми.

 

Фото надані Надією Вийталюк

Спілкувалася Тетяна Мельник

 

«Я цього хочу. Значить, це буде» – під таким гаслом студентам розповіли про обмінні програми

У середу, 4 квітня, в Острозькій академії студентам спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» розповіли про обмінні програми. Лектором виступила студентка магістратури, учасниця обмінних програм Інна Васюк. Дівчина ініціювала лекцію в рамках проходження педагогічної практики.

Якщо ви хочете бути учасником міжнародної програми обміну, то варто намагатися шукати різні можливості, яких нині багато. А також інтенсивно використовувати час, який ви зараз маєте, – зазначила Інна Васюк.

Студентка поділилася власним досвідом та рекомендаціями для отримання успішних результатів. Вона також радила подавати документи на декілька програм водночас, серед яких є:

  • Artes Liberales,
  • Erasmus+,
  • Erasmus Mundus,
  • Study Tours to Poland.

Мене вмотивувала ця лекція. Зрозуміла, що треба працювати наполегливо, щоб було що написати у мотиваційному листі. Варто використовувати свої студентські роки максимально. На пізніших курсах потрібно пробувати й подаватися на такі програми. – ділиться враженнями студентка 1-го курсу Діана Гуцевич.

Лекторка Інна Васюк розповіла про етапи подачі заявки на обмінну програму. Для участі потрібно вибрати найоптимальніший варіант обмінних програм. Після цього необхідно підготувати всі потрібні документи. Особливу увагу варто приділяти написанню мотиваційного листа. Після цього очікувати повідомлення з результатами відбору.

 

Тетяна Мельник

 

Студентка ПІМу стала лауреаткою Всеукраїнського конкурсу наукових робіт

Студентку 5 курсу спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» Альону Поліщук нагородили дипломом 2 ступеня за участь у Всеукраїнському конкурсі наукових робіт.

Підсумкова конференція Всеукраїнського конкурсу наукових робіт за спеціальністю «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» відбулася в Одесі. Захід провели на базі Одеського політехнічного університету.

Перший етап проходив у формі зовнішнього рецензування робіт. За його підсумками судді відібрали  кращі наукові роботи студентів, які пройшли до ІІ туру конкурсу. Загалом відібрали 16 робіт.

Альона Поліщук, студентка 5 курсу спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа»

Писати було неважко, тому що ця тема мені дуже цікава й близька. Захищати роботу на конференції також було цікаво. Учасники представили свої роботи на різноманітні теми. Також було надзвичайно компетентне та вимогливе журі, – зазначила Альона Поліщук.

Тема роботи студентки Альони Поліщук – «Маркетинговий менеджмент медіапланування в мережі Інтернет (на прикладі сайтів ВНЗ)». У рамках цієї наукової роботи була розроблена рекламна кампанія для Острозької академії.

Була проведена ґрунтовна підготовка до написання, тому що робота містить новизну, яка стосується медіа-планування рекламної інформації Острозької академії в різні ЗМІ. Саме через це ми подали її на конкурс, – розповіла викладачка Острозької академії та науковий керівник студентки Ганна Охріменко.

Студенти спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа неодноразово займали призові місця на різного роду олімпіадах та конкурсах

Ми підготували для вас рекомендації для успішного написання наукової роботи та її захисту від Альони Поліщук та її наукового керівника Ганни Охріменко:

  • Потрібно звертати увагу на новизну та практичну значущість.
  • Високий рівень унікальності текстів.
  • Бути готовим до публічного виступу та не боятися аудиторії.
  • Краще прив’язати роботу до реальних організацій.

 

Вікторія Бродосюк